Поняття злочину. Кримінальна відповідальність дітей

 З метою профілактики злочинів та правопорушень серед неповнолітніх, виховання правової свідомості учнів соціальним педагогом Лабойко С.М. та практичним психологом Шмигельською О.Ю.  29 жовтня 2019 року в ОЗ«Крукеницький ЗЗСО І-ІІІ ст.» Мостиського району  проведено просвітницьке заняття з учнями 8-го класу на тему: «Поняття злочину. Кримінальна відповідальність дітей». Учні переглянули відеоролики на тему, після чого спільно з психологом та соціальним педагогом обговорили проблему злочинності серед неповнолітніх. Діти дуже активно включалися в дискусію, активно ставили питання, обговорювали побачене.Особливо цікаво було аналізувати спільно, які види юридичної відповідальності є при порушеннях та які заходи при цьому застосовуються для неповнолітніх. Після цього на учнів чекала робота в групах. Вони отримали завдання, де потрібно було зробити розбір ситуації, визначити вид злочину та юридичної відповідальності за нього.В кінці заняття учні отримали пам'ятку «Чому не варто вчиняти злочин???».

Толерантність – дорога до миру та співпраці

 З метою формування в учнів 6-го класу загальнолюдських моральних цінностей,задля пропаганди принципів терпимості та розвитку толерантних настанов 25 жовтня 2019 року в ОЗ «Крукеницький ЗЗСО І-ІІІст.» Мостиського району  практичним психологом Шмигельською О.Ю. та соціальним педагогом Лабойко С.М.  проведено заняття «Толерантність – дорога до миру та співпраці», яке  було спрямоване на розуміння необхідності реалізації принципів толерантності в суспільстві, потребу злагоди, повагу до інших людей, їхніх думок. Учні переглянули відеоролик на дану тематику, обговорили побачене, обмінялися своїми думками щодо поняття «толерантність». Також пройшли тестування «Чи толерантна ти людина?», відразу ознайомилися з результатами. Наприкінці заняття діти спільно з психологом та соціальним педагогом виявляли, які прояви нетерпимості вони спостерігають у повсякденному житті і  як їх згладжувати, застосовуючи принципи толерантності.

Козацькому роду нема переводу

У філії Мелешківська ЗОШ І ст.Мостиського району  класовод Антоняк Галина Іванівна провела свято «Козацькому роду, нема переводу», присвячене Дню козацтва, в якому взяли  участь учні 1 – 4 класів. Галина Іванівна ознайомила дітей з історією козацтва, їхніми звичаями та традиціями. В ході свята проведено ряд конкурсів на виявлення спритності, кмітливості, сили. Діти із задоволенням брали  участь у конкурсах. Переможців нагородили грамотами.

Свято осені

Ось і завітала в Україну щедра осінь. В теплі і сонячні дні жовтня у філії Мелешківської ЗОШ І ступеня ОНЗ Малнівського НВК Мостиського району    відбувся захід «Свято осені», в якому взяли участь учні 1-4 класів. Свято було організоване та проведене під керівництвом вчителя початкових класів  Остафійчук О. В.На один день школа поринула в чудову осінню казку. Кожен клас отримав за кілька днів до заданої події домашнє завдання – зробити виріб власноручно із дарів осені. Діти із відповідальність поставились до цього завдання і підготували вироби з природних матеріалів: аплікації, фруктові композиції, композиції з квітів. Різноманіття квітів, овочів, фруктів втілилися в чудові та цікаві композиції. Фантазії дітей не було меж. Поки журі оцінювало роботи учасників і підбивали підсумки,  вчителька підготували для дітей різноманітні цікаві конкурси, а саме:

-          Назвати ознаки осені. Хто більше?

-          Відгадай  загадки.

-          Рукавиці (Попередньо зав'язавши хустиною гравцеві очі, учні в товстих рукавицях упізнавали овочі та фрукти, що лежать на столі.

-          Цибулина (Два учасники переносили з однієї тарілки в іншу цибулю, тримаючи її зубами за хвостик).

-          Перець (Два учасники затиснули перець лобами і переносили його на певну дистанцію. Кому перець не упав,той і переміг).

-           Букет (Два учасники отримали картки з буквами. Переміг той, хто швидше з окремих букв склав назву квітки.)

-          Упізнай ( На дошці були прикріплені малюнки листя дерев і їх плодів, діти співставили їх).

-          Прогулянка (Вчитель вибрав двох гравців. Кожному з них довелось підготуватися до осінньої прогулянки. Учням необхідно було зібрати в однокласників і одягнути на себе максимальну кількість предметів одягу: штанів, светрів, ременів, шкарпеток, шарфів, шапок. Переміг той учасник, який одягнувся “тепліше” іншого.

-          Збери Картоплю (На підлогу розкидано  картоплі, діти повинні із зав'язаними очима швидко за одну хвилину зібрати врожай. Переможе той, у кого у відрі буде більше картоплі.)

Кожен переможець за свої старання отримував «чарівну кульку». На кінець свята дітей нагородили грамотами за виконане домашнє завдання.  Позитивні емоції та естетичну насолоду отримали всі – від найменших до найстарших учасників даного заходу. Всі класи блискуче попрацювали і внесли свою нотку, своє бачення світу у палітру кольорів Красуні.

ВИВЧАЄМО РІДНИЙ КРАЙ

Одним з наймальовничіших парків не лише галицької столиці, а й, мабуть, всієї України, є етнопарк “Шевченківський гай”, що розміщується у Личаківському районі міста Львова. Етнографічний парк, або ж – скансен (музей під відкритим небом) є діючим музеєм української народної архітектури та побуту, в якому знайшли собі прихисток старі-престарі мальовничі хатинки, церкви та садиби, а поміж них – дерева, кущі та птахи, що дзвінко щебечуть у будь-яку пору року. Справжнісінький колоритний український рай! Особливим є парк восени, коли він одягається у золоті шати. Саме в такий сонячний осінній день у цьому дивовижному музеї побували учні 9 класу Чернівського НВК ім.Т.Г.Шевченка Мостиського району разом  з класним керівником О.Федевич. Вони  мали можливість не тільки насолодитися неспішною прогулянкою серед столітніх дерев, а й доторкнутися до історії рідного краю. Побували у кількох етнографічних зонах парку: “Лемківщина”, “Бойківщина”, “Гуцульщина”, “Буковина”, “Поділля” та “Львівщина”. У кожному такому етнорегіоні знайомилися з архітектуриними об’єктами, предметами побуту та ужиткового промислу наших пращурів. Побачили дерев’яні будівлі, що раніше прикрашали українські села та пересвідчилися в тому, що архітектура українського села — це не тільки хати-мазанки. З цікавістю оглянули досі діючу кузню, лісопильню, сукновальню, водяний млин та вітряк, а також виставку виробів із соломи. Відвідали також  один з найстаріших експонатів - дерев'яну церкву 1763 року з села Кривки Турківського повіту, пам'ятник національного значення - шедевр народної архітектури. Цей музей із задоволенням відвідують як дорослі, так і діти. Тут ми зустріли багато приїжджих туристів: німців, поляків, китайців, японців.Задоволені, з найкращими враженнями повернулись додому.