У Клубі рукоділля

Рукоділля – це відмінний спосіб не тільки з користю провести час, а й створити справжній шедевр для прикраси своєї квартири або робочого кабінету. Існує багато різновидів рукоділля: макраме, плетіння з бісеру, звичайне плетіння, гаптування, в'язання спицями або гачком. Будь-яке рукоділля потребує уважності та терпіння, а також-фантазії. Займатися цією справою дуже цікаво, це допомагає урізноманітнити життя, або розважити людину, що нудьгує. За допомогою рукоділля ви можете зробити таку річ, якої немає більш ні у кого. З бісеру можливо зробити намисто, іграшку, браслет. Ним також красиво розшити якусь річ, наприклад, кофтинку, сумочку, або пасок. В'яжучі спицями, легко потішити кожного зі своєї родини светром, шапкою, або шарфиком. Варто тільки забажати, навчитися і бути дуже терплячим. Адже, як кажуть, "той, хто рукоділлям займається, ніколи ні з ким не лається". Мабуть, на це зовсім немає часу.Цікава екскурсія у День мистецтва була у вихованців табору при Чернівському НВК ім. Т. Г. ШевченкаМостиського району. Вони відвідали швейне ательє, де працює  майстриня Кошик-Федевич Тетяна Михайлівна та її помічниця Пащак Галина Андріївна. Вони цікаво розповідали дітям про шиття, вишивку, мистецтво бісероплетіння, гачкування та декупаж. Діти могли попрацювати на швейній машині, приміряти гачковані вироби та різноманітні прикраси з бісеру та нетрадиційних матеріалів. Тетяна Михайлівна запрошувала дітей відвідувати її Клуб рукоділля, адже без праці нічого не буде.Щоб створити гарний елемент інтер'єру, або просто прикрасу своїми руками, не потрібні особлива вправність або значний досвід, трохи вашого часу –  і ви зможете зробити незвичайну річ, яка буде радувати вас і оточуючих.

Пам’ять завжди жива

      Перша світова війна є однією з переломних подій світової історії. За чотири роки буремних і трагічних подій відбулися кардинальні зміни в світовій економіці, національних та соціальних структурах. На тлі збройного конфлікту, що досить швидко набув світових масштабів, виникають сучасні форми національного відродження. Воєнні події 1914-1918 рр. надали поштовху технічній революції. Однак стрімко відкрилася прірва гуманітарного занепаду, що сталася, незважаючи на всі досягнення цивілізації. Війна фактично зруйнувала оптимістичну культуру Європи. Страждань та болю зазнали звичайні люди звичайного українського села.У 1914 р. безпосередньо на території села Черневе воєнні дії не відбувались. Спершу сюди увірвались австро-угорці, які йшли на фронт проти Російської імперії.Відступаючи під натиском російських військ, які вже у вересні 1914 року захопили всю Східну Галичину, австро-угорська армія цинічно грабувала, вбивала та вішала мирне населення. Поразки  австро-угорських  військ  мали страшні  наслідки  для  українців  Галичини. Шукаючи  причини  своїх  невдач,  австро-угорське  командування  охоче  повірило  звинуваченням польської адміністрації провінції в тому, що такою причиною стала “зрада українців”, котрі нібито таємно  шпигували  й  допомагали  росіянам. 13 червня 1915 р. в неділю розпочався бій між обома арміями в селі Черневе. В районі Каракоп (південно-західна частина села) та пасовиська за селом відбулася кровопролитна битва.В обідню пору австрійські війська, застосовуючи артилерією, нещадно обстрілювали село. Війська противника в цей час були як в селі, так і поза його межами. Від вибуху гранат Черневе спалахнуло полум’ям. Багато людей шукали притулку біля церкви та школи. Вночі розпочався штурм, так що на ранок 14 червня панували вже австрійці, які приказали виселятися всім мешканцям Черняви в сторону с. Буців. Після капітуляції російської армії жителі Черневого потроху верталися у спустошені від вогню та гранат домівки. Зруйнованим було практично все. Результатом воєнних дій стали сотні трупів, розкиданих по пасовиську за селом. Трупи розкладалися, спричиняли жахливий сморід, через що згодом поширилась епідемія холери. Італійські полонені під наглядом німецьких військових хоронили полеглих солдат. Це було жахливе видовище. Неподалік від місця воєнних подій за селом виник військовий цвинтар у 1915 р., який став німим свідком лихоліття. Під час роботи пришкільного табору Чернівського НВК ім. Т. Г. Шевченка Мостиського району 8 червня 2018 року учні та вихователі Кошик Оксана Михайлівна, Дацко Світлана Андріївна провели екскурсію до австрійського військового цвинтаря. Учитель історії Шибунька Богдана Михайлівна розповіла про жахіття І світової війни та про події на сході України, які відбуваються у наш час. Згадала про земляка-героя України – Вишневського Степана, який загинув, захищаючи мирне небо над нами. Учні побували на могилах загиблих, хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих воїнів та воїна-героя Степана Вишневського. В порівнянні із військовими цвинтарями Мостищини, кладовище у Черневому збереглося чи не найкраще. 21 вересня 2012 року завдяки фінансовій підтримці австрійського благодійного фонду «Чорний Хрест» відбулася реконструкція та відновлення солдатського та офіцерського цвинтарів часів Першої Світової війни. Завдячуючи меценатам меморіал набув пристойного вигляду. Із заднього бокувидніє напис латинською мовою «Reqviescantinpace», що в перекладі означає «Спочивайте з миром».По два боки обеліску розміщено вісім повздовжніх рядів (по чотири з двох боків) із надгробними плитами солдатських поховань. Праворуч від обеліску в кожному ряді налічується 20 плит, тому можна припускати, що тут поховано 80 солдатів. Ліворуч – 21 плита в кожному ряді, тобто – 84 солдати. Впоперек від солдатських розміщено чотири ряди сержантських поховань – один перед обеліском, три – за ним. Надгробні плити збереглися лише у першому ряді, їх налічуємо по 8 з двох боків. Наступні плити не збереглися взагалі, тому кількість їх відома лише приблизно. Якщо припускати, що одна плита – один солдат, то очевидно на цвинтарі покояться більше 220 загиблих воїнів. Біля входу на кладовище відновлено табличку із написом німецькою мовою «Австрійський військовий цвинтар ц.і.к. воїнів 1914-1915 р. Тут покояться з миром солдати І Світової війни. Кожен з них загинув за свою батьківщину». На високому бетонному обеліску в 4 метри з правого боку викарбовано німецькою мовою, наче солдатською кров’ю, напис «Мужнім німецьким, австрійським та російським воякам». Багато часу минуло від трагічних подій Першої Світової війни. Сьогодні всіх нас має об’єднати розуміння того, що війна є найжахливішим явищем в історії людства Звичайно, ці події навчили людство берегти мир та спокій а також пам’ятати своїх героїв. Сьогодні ми на порозі у доросле життя, тому вважаємо своїм обов’язком берегти, шанувати, пам’ятати історію свого краю, людей, які загинули за наше майбутнє. Ми гордимося тим, що народилися у такому славному селі, мешканці якого вміють шанують минуле поколінь. І обіцяємо, що будемо шанувати пам'ять тих солдат, які загинули на нашій землі.

Не професія обирає людину, а людина професію

У житті кожної людини вибір роду трудової діяльності та місця роботи – серйозний та відповідальний крок. Від цього вибору й працевлаштування залежатиме багато – добробут людини та її сім’ї, можливості реалізації її інтересів, перспективи  творчого зростання, нові дружні й ділові контакти.Вибір професії – надзвичайно важливий і відповідальний крок у житті кожної людини: відповідальний не лише перед самим собою, а й перед іншими людьми.«Не професія обирає людину, а людина професію», під таким гаслом  у літньому мовному таборі «Веселка» при Чернівському НВК ім.Т. Г. Шевченка Мостиського району пройшов День професій. Вихованці табору із начальником  табору Федевич Марією Володимирівною, вихователями Кошик Оксаною Михайлівною, Федевич Тетяною Ігорівною, Козиняк Оксаною Михайлівною  після занять з німецької мови відвідали ФГ «Коровай», місцевий ФАП та магазин. Діти ознайомилися із технічним обладнанням фермерського господарства, професіями медсестри та продавця. Після чого вирішували для себе ким вони хотіли б стати в майбутньому.Такі заходи знайомлять учнів із переліком професій взагалі та з тими, що мають сталий попит на ринку праці, розкривають суть правильного вибору професії, показують   психологічний та теоретично-практичний його аспекти, зорієнтовують учнів на свідомий вибір майбутньої професії, виховують у дітей любов до праці, повагу до людей будь-якої професії.

Час відпочинку, розваг

Літо – час відпочинку, розваг, зняття у дітей напруги, що накопичилася за навчальний рік, наповнення витрачених сил, відновлення здоров'я. Відділ освіти традиційно організовує змістовний відпочинок школярів, практикуючи роботу пришкільних таборів з денним перебуванням дітей. У цьому навчальному році відділом освіти Мостиської районної державної адміністрації організовано роботу 15 таборів, у яких відпочило 373  учні .  Табірна зміна розпочалася 29  травня і закінчилася 16 червня. Перебування дітей протягом доби тривало 4 години.  При зарахуванні  дітей до пришкільних таборів перевага надавалася  дітям, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки. В першу чергу акцентувалася  увага на відпочинок дітей пільгових категорій, обдарованих учнів.Виховна робота в дитячому таборі включала поєднання відпочинку, праці, спорту та пізнавальну, естетичну, оздоровчу діяльність учнів. Діти в пришкільних таборах залучалися до роботи в гуртках, секціях, брали участь у туристичних походах та екскурсіях. У цьому році багато уваги приділялося питанню організації пізнавальних екскурсійних поїздок для школярів у межах району та області. Для дітей пришкільних та мовних таборів були організовані екскурсії до історико -  краєзнавчого  музею « Мостищини», фортів І світової війни, які розміщені у с. Поповичі, цілющих джерел , які розташовані у селах Судковичі та Тишковичі.  З великим задоволенням вихованці відвідували газопромисел та газонасосну  станцію у селі Хідновичі. Побували у районній бібліотеці, центральному парку, районному стадіоні. Велике значення надавалося ознайомленню дітей з українськими народними традиціями, обрядами, звичаями, формуванню національної культури. Свято української казки, конкурси знавців українських народних пісень, прислів’їв, приказок, загадок, декламаторських здібностей дали можливість дітям пізнати красу рідного краю та слова. Діти залучалися до світу природи, усвідомлення її значущості, вчилися відчувати красу рідного краю. Вчителі англійської мови проводили з учнями мовні та розвивальні ігри, здійснювали заочні подорожі країнами світу, розв'язували та складали ребуси, кросворди, реалізовували проекти, флеш – анімації. До роботи з дітьми у таборах залучалися  класні керівники, педагоги-організатори, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків. Пришкільні табори завершили свою роботу . Діти змістовно провели час, отримали позитивні враження, емоції, збагатились новими знаннями та навичками.

Природа – це казка,яку треба читати серцем

Мабуть,найбільшу насолоду і радість,найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає спілкування з природою. Вона чарувала і чарує, хвилювала і хвилює людину. Вихованці пришкільного табору «Джерельце» Завꞌязанцівського НВК Мостиського району 8 червня 2018 року разом з Синицею Євгенією Степанівною,Козловською Марією Романівною та Ханащак Ольгою Іванівною  вирушили на екскурсію до святої « Цілющої криниці», яка знаходиться між селами Зав’язанці та Судковичі, щоб поринути в атмосферу спокою і добра . З розповіді педагогів діти  дізналися ,що  про  цілющі властивості криниці знали навіть у Польщі. До недавнього часу криничка була занедбаною. І, напевно, так судилося волею долі, щоб її велич оцінили сьогодні. Одному із жителів села Зав'язанці наснився дивний сон: ніби він іде полем, де цвітуть найрізнобарвніші квіти. Підходить до криниці і бачить старого діда з довгою бородою. Незнайомець промовив: «Криничку треба упорядкувати і поставити дубову огорожу» - , навіть назвав тих людей, до кого потрібно було звернутися по допомогу. Своєрідний віщий сон наснився і жителю села Судковичі. Іде він на молитву до цілющої криниці, а там люди моляться в стародавньому одязі і просять, щоб на цьому місці поставили хрест. При сприянні меценатів на занедбаному місці невдовзі було поставлено хрест. До кринички сходяться прихожани різних конфесій: ідуть просто возвеличити Господа в молитвах, зачерпнути джерельної водички, яка зцілює душу і тіло. Тиша у долині, довкола чудовий краєвид. Серце заспокоюється, відчуваєш атмосферу спокою і добра на цьому святому місці.  Вихователі наголосили дітям,що усе,що їх оточує,милує зір і слух,дає насолоду – це спільне багатство,його треба залишити чистим і неушкодженим.

Знавці комп`ютера

   У Завꞌязанцівському НВК Мостиського району 14.06.2018 року пройшла гра "Знавці комп`ютера" серед учнів пришкільного табору «Джерельце» під керівництвом Зварича Миколи Ігоровича. Учні пригадали призначення основних складових комп`ютера, спробували розгадати закодовані прислів`я та приказки, змогли пояснити запропоновані малюнки та перевірили свої знання у грі "Вірю-не вірю".  Вихованці табору «Джерельце» працювали з розвиваючими програмами, графічним редактором Paint, дивились пізнавальні мультфільми «Чомучка», «Клавіатура комп'ютера», «Миша», освоїли для себе клавіатурний тренажер «Веселі пальчики». При цьому всі намагалися отримати похвалу від комп’ютера у вигляді слів на моніторі: «Чудово!», «Молодець!», «Добре!».Комп’ютер – це можливість проявити приховані таланти, знайти нових друзів та провести літні канікули з користю! Нудно у нас не буває нікому! Подаруйте дитині магічний світ інформаційних технологій!

Ми відпочиваємо у таборі «Соколята»

У Соколянському НВК І-ІІІ ступенів  Мостиського району  працював  пришкільний оздоровчий табір «Соколята». Кожний день був наповнений цікавими подіями. Діти  веселились  на шкільному подвір’ї, створюючи малюнки-шедеври на асфальті.  Вчилися  дотримання правил вуличного руху – бо це запорука безпеки наших дітей!  У цей день  помічником був світлофор. В перший день літа, День захисту дітей, відбувалися змагання і конкурси: «Хто швидше вип’є  воду?»,  «Найспритніший», «Веселі старти» та інші. Справжніми дослідниками флори  стали вихованці табору на майстер-класі із виплітання віночків «Сонце, літо - нам всі співають квіти!»  Найбільше вражень справила на дітей подорож пам’ятними місцями с.Соколя та екскурсія до краєзнавчого музею у сільській бібліотеці. Було цікаво, повчально,захоплююче....