День партизанської слави

Де ж край війни?
Ніхто не знав на світі.
І падали зернята в жар згори,
Як падають бійці, раптово вбиті,
Як падають їх рідні матері,
Коли приносять звістку поштарі.

  Друга  світова  війна  була  найтрагічнішою  сторінкою  в  історії  нашої  країни.   Під  час  цієї  страшної  війни  було  знищено  тисячі  українців,  сплюндровано  нашу  святу  землю.  Під  час  окупації  України  виник  Рух  Опору – національно-визвольний  рух  українського  народу  проти  загарбників.  Він  мав  дві  течії – радянську  і  націоналістичну.  Ці  дві  течії  вели  запеклу  боротьбу  з  ворогами  України.  Кожна  з  них  прагнули  визволити  нашу  країну  з  рук  загарбників.  На  боротьбу  піднімалися  всі,  хто  міг  тримати  зброю  в  руках.  Велику  роль  у  цій  боротьбі  відіграв  партизанський  рух.  Проводилися  рейди,  рейкова  війна  та  інші.  Щороку 22 вересня Україна відзначає День Партизанської Слави. У Чернівському НВК ім. Т. Г. Шевченка 21 вересня учитель історії Шибунька Богдана Михайлівна провела лінійку Пам’яті , на якій згадала про трагічні дні війни, жителів села Черневе, які загинули, захищаючи рідний край від ворогів. Під керівництвом педагога-організатора Федевич Тетяни Ігорівни  учні  5-11 класів переглянули  документальний фільм «Партизани свої і чужі».У День Партизанської Слави з почуттям безмежної подяки й любові ми віддаємо данину поваги ветеранам антифашистського та антирадянського  опору: колишнім підпільникам і партизанам, захисникам і визволителям рідної землі – усім, кого ми з гордістю  називаємо народними месниками. Нехай День Партизанської Слави передається з покоління в покоління і надалі, нехай зберігається у наших серцях такі поняття як Батьківщина, честь, обов’язок і пам’ять.

Наш обов’язок – згадувати про них не лише в пам’ятних датах, а й кожного дня пам’ятати про тих, хто кував цю перемогу, хто загинув в цій страшній війні.