Перша світова
війна є однією з переломних подій світової історії. За чотири роки буремних і
трагічних подій відбулися кардинальні зміни в світовій економіці, національних
та соціальних структурах. На тлі збройного конфлікту, що досить швидко набув світових
масштабів, виникають сучасні форми національного відродження. Воєнні події
1914-1918 рр. надали поштовху технічній революції. Однак стрімко відкрилася
прірва гуманітарного занепаду, що сталася, незважаючи на всі досягнення
цивілізації. Війна фактично зруйнувала оптимістичну культуру Європи. Страждань
та болю зазнали звичайні люди звичайного українського села. У 1914 р.
безпосередньо на території села Черневе воєнні дії не відбувались. Спершу сюди
увірвались австро-угорці, які йшли на фронт проти Російської імперії. Відступаючи
під натиском російських військ, які вже у вересні 1914 року захопили всю Східну
Галичину, австро-угорська армія цинічно грабувала, вбивала та вішала мирне
населення. Поразки австро-угорських військ
мали страшні наслідки для
українців Галичини. Шукаючи причини
своїх невдач, австро-угорське командування
охоче повірило звинуваченням польської адміністрації
провінції в тому, що такою причиною стала “зрада українців”, котрі нібито
таємно шпигували й
допомагали росіянам. 13 червня
1915 р. в неділю розпочався бій між обома арміями в селі Черневе. В районі
Каракоп (південно-західна частина села) та пасовиська за селом відбулася
кровопролитна битва. В обідню пору австрійські війська, застосовуючи
артилерією, нещадно обстрілювали село. Війська противника в цей час були як в
селі, так і поза його межами. Від вибуху гранат Черневе спалахнуло полум’ям.
Багато людей шукали притулку біля церкви та школи. Вночі розпочався штурм, так
що на ранок 14 червня панували вже австрійці, які приказали виселятися всім
мешканцям Черняви в сторону с. Буців. Після капітуляції російської армії жителі
Черневого потроху верталися у спустошені від вогню та гранат домівки.
Зруйнованим було практично все. Результатом воєнних дій стали сотні трупів, розкиданих
по пасовиську за селом. Трупи розкладалися, спричиняли жахливий сморід, через
що згодом поширилась епідемія холери. Італійські полонені під наглядом
німецьких військових хоронили полеглих солдат. Це було жахливе видовище.
Неподалік від місця воєнних подій за селом виник військовий цвинтар у 1915 р.,
який став німим свідком лихоліття. Під час роботи пришкільного табору Чернівського
НВК ім. Т. Г. Шевченка Мостиського району 10 червня 2019 року учні та
вихователі Кошик Оксана Михайлівна, Дацко Світлана Андріївна провели екскурсію
до австрійського військового цвинтаря. Учитель історії Шибунька Богдана
Михайлівна розповіла про жахіття І світової війни та про події на сході
України, які відбуваються у наш час. Згадала про земляка-героя України –
Вишневського Степана, який загинув, захищаючи мирне небо над нами. Учні
побували на могилах загиблих, хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих
воїнів та воїна-героя Степана Вишневського. В порівнянні із військовими
цвинтарями Мостищини, кладовище у Черневому збереглося чи не найкраще. 21
вересня 2012 року завдяки фінансовій підтримці австрійського благодійного фонду
«Чорний Хрест» відбулася реконструкція та відновлення солдатського та
офіцерського цвинтарів часів Першої Світової війни. Завдячуючи меценатам меморіал
набув пристойного вигляду. Із заднього боку
видніє напис латинською мовою «Reqviescant in pace», що в
перекладі означає «Спочивайте з миром». По
два боки обеліску розміщено вісім повздовжніх рядів (по чотири з двох боків) із
надгробними плитами солдатських поховань. Праворуч від обеліску в кожному ряді
налічується 20 плит, тому можна припускати, що тут поховано 80 солдатів.
Ліворуч – 21 плита в кожному ряді, тобто – 84 солдати. Впоперек від солдатських
розміщено чотири ряди сержантських поховань – один перед обеліском, три – за
ним. Надгробні плити збереглися лише у першому ряді, їх налічуємо по 8 з двох
боків. Наступні плити не збереглися взагалі, тому кількість їх відома лише
приблизно. Якщо припускати, що одна плита – один солдат, то очевидно на
цвинтарі покояться більше 220 загиблих воїнів. Біля входу на кладовище
відновлено табличку із написом німецькою мовою «Австрійський військовий цвинтар
ц.і.к. воїнів 1914-1915 р. Тут покояться з миром солдати І Світової війни.
Кожен з них загинув за свою батьківщину». На високому бетонному обеліску в 4
метри з правого боку викарбовано німецькою мовою, наче солдатською кров’ю,
напис «Мужнім німецьким, австрійським та російським воякам». Багато часу минуло
від трагічних подій Першої Світової війни. Сьогодні всіх нас має об’єднати
розуміння того, що війна є найжахливішим явищем в історії людства Звичайно, ці
події навчили людство берегти мир та спокій а також пам’ятати своїх героїв.
Сьогодні ми на порозі у доросле життя, тому вважаємо своїм обов’язком берегти,
шанувати, пам’ятати історію свого краю, людей, які загинули за наше майбутнє.
Ми гордимося тим, що народилися у такому славному селі, мешканці якого вміють
шанують минуле поколінь. І обіцяємо, що будемо шанувати пам'ять тих солдат, які
загинули на нашій землі.
Немає коментарів:
Дописати коментар