Шкільні
роки– найкращі роки людського життя. На жаль, тільки з плином часу розумієш, на
перший погляд, цю просту і банальну істину. Прожити ще хоч раз якусь частину з
цього неповторного періоду життя можна за допомогою спогадів, а особливо, коли
цими спогадами та враженнями під час зустрічі діляться ті, які сиділи за одною
партою, вчились в одному класі, в одній школі...Минуло
20 років з того часу, коли на подвір'ї Мишлятицького НВК Мостиського району пролунав
останній дзвінок для випускників 1999р. Веселі,
енергійні, сповнені надій і сподівань, вони сміливо стали на широку стежку
дорослого і самостійного життя. Страх огортав їхні серця перед невизначеністю,
невпевненістю у завтрашньому дні. Однак це не
так! Життя розставило усі крапки над і. Обставини, під час яких випускникам
довелося шукати себе у дорослому житті,реалізовуватись у професійній діяльності, сприяли
загартовуванню характеру, сили волі та проявлення найкращих людських якостей
для досягнення результатів... Зустрівшись
через 20 років після закінчення школи, такі ж красиві та життєрадісні, вони
переконались, що, не дивлячись на складні умови їхнього становлення, зуміли
себе реалізувати в житті, працюючи в різних сферах , використовуючи ті вміння
та знання, які здобули в школі та інших навчальних закладах. А також стати
люблячими татами та мамами...Вечір зустрічі однокласників - це свято, якого так
не вистачає в нашому, насиченому буденними турботами, житті. Проходять
роки,зовні ми міняємось,але всередині ми залишаємось ті ж самі,сприймаємо один
одного так само,як колись. Переповнені
позитивними емоціями,враженнями,вчитель початкових класів Сціра Т.М. та класний
керівник Чемерис Є. П. щасливі за своїх вихованців. Адже вони стали у житті
перш за все справжніми ЛЮДЬМИ.
Немає коментарів:
Дописати коментар