За Україну, за її волю…

«За рідний край, за нарід свій,

За волю України

Ми йдемо в бій, ми йдемо в бій

Крізь згарища, руїни...»

Шанувати своїх героїв є першим і найголовнішим обов'язком народу, який прагне жити, а не існувати. Це обов'язок кардинальний, від виконання якого залежить його майбутнє. Завданням історії є відкривати і передавати нащадкам відомості про героїчні діла наших предків, Покоління, виховані на традиціях свого народу, здатні зрозуміти його минуле, знайти в ньому ті ідеали, цілі і прагнення, щоб перевершити своїх предків в жертовній службі Батьківщині. Могили своїх захисників зберігає кожний культурний народ як найбільшу національну святиню, встановлює на них найкращі пам'ятники і навідується до них часто з поклоном, щоб зачерпнути з них нової, свіжої сили й запалу до подальшої праці, до змагань за добро й велич нації. Легіон Українських січових стрільців – українське добровольче військове формування у складі австро-угорської армії в роки Першої світової війни. Його утворенню передувало масове поширення в Галичині 1911–1914 рр. військово-спортивного, січово-стрілецького руху, а також оприлюднення 6 серпня 1914 р. маніфесту Головної української ради та її військової організації – Української бойової управи – із закликом до галицьких українців піднятися на боротьбу проти російського панування в Україні. Служити в легіоні УСС виявили бажанняпонад 28 тис. галичан, однак австрійська влада дала дозвіл на формування стрілецької частини лише з 2,5 тис. вояків. Більшість галицьких українців воювала у складі регулярних підрозділів австро-угорської армії. Офіційні кола Австро-Угорщини з недовірою ставилися до українського військового формування, командування упродовж війни чинило перепони його посиленню і направляло на найбільш небезпечні ділянки фронту. Формування легіону УСС відбулося в серпні–вересні 1914 р., його ядро склали активісти січового, сокольського і пластового рухів («Січ», «Сокіл», «Пласт»), гімназисти та студенти.Могили січових стрільців є напевне у кожному селі. Учні Чернівського НВК  ім. Т. Г. Шевченка Мостиського району  разом із вихователями Федевич Ольгою Дмитрівною, Козиняк Оксаною Михайлівною, Федевич Марією Володимирівною під час роботи літнього пришкільного табору впорядкували могилу Українським січовим стрільцям. Уже стало традицією на Зелені свята відправляти панахиду за загиблих воїнів і прикрашаюти її святковою, як це називають у Черневому, гриляндою. Учні з цікавістю та натхненням допомагали плести з барвінку, який самі назбирали, грилянду і прикрасили нею могилу. Значення легіону Українських Січових Стрільців в історії України, а особливо в історії створення української армії дуже велике. Адже легіон по суті був єдиною українською військової частина як у військах Австро-Угорської імперії, так і військах Російської імперії, що вже важливо. Крім того легіон не тільки воював, але й проводив просвітницьку роботу серед населення України, а також захищав населення від свавілля влади.