Учні Мишлятицького НВК 18.05.2018р. відвідали музей «Бойківщина», що знаходиться у м.
Самборі. Музей розмістився у старовинній будівлі
церковно-приходської школи, яка була побудована 1679-го року. У музеї постійно
представлено три експозиції. Перша присвячена матеріально-господарській
культурі краю. У другій представлено експонати одного з найстаріших сімейств
Самбора – родини Козакевичів. Третя експозиція повністю висвітлює історію
національно - визвольного руху на Бойківщині. Старовинні речі є надбанням пошуково-збиральницьких
експедицій теренами Бойківщини. Ми
оглянули одяг (сорочки, запаски, спідниці, хустини, кабати, кептарі), предмети побуту
(гончарний посуд, ручні ступи, маснички, жорна, коновки, мацьки, гелетки)
періоду кінця XIX – поч. XX ст. Очі розбігалися й від інших цінних експонатів: ось олійниця, предмети ткацтва,
музичні інструменти, зразки бойківських вишивок… Усі ці речі відносяться до
постійної експозиції «Господарсько-матеріальна культура бойків та бойківська
ноша». Дуже великою несподіванкою для нас стало те, що у музеї ми познайомилися
із художником Кирилом Богданюком, який в ці дні проводив виставку своїх робіт у
музеї. Кирило Богданюк – студент ІІІ курсу юридичного
факультету Тернопільського національного економічного університету
спеціальності «Соціальна робота». У Тернопіль він переїхав з
Кам’янця-Подільського, де навчався у коледжі. Хлопець займається волонтерською
діяльністю та благодійністю. Вже п’ять років поспіль влітку та взимку працює у
дитячих таборах ментором з проведення майстер-класів у техніці енкаустики.
Також є учасником Школи професійного розвитку для майбутніх психологів та
соціальних працівників «Акме» – проекту, який заснований і успішно працює на
юридичному факультеті ТНЕУ і є першим в Україні. У колекції хлопця понад п’ять
тисяч картин з воску, а ще участь у багатьох мистецьких виставках. Кирило часто
дарує свої роботи або ж віддає на благодійність. Переконаний, кожна із них несе
світло і радість, тому щиро ділиться своєю творчістю. Для нас Кирило провів майстер-клас.
Розпечена праска, воскові олівці і трішки фантазії – це все, що потрібно
для творчості. Кирило вправно поєднує кольори і вже за кілька хвилин малюнок
просто оживає. Мистецтвом енкаустики хлопець займається вже п’ять років.
Навчився творити у дитбудинку на Херсонщині, куди потрапив ще немовлям.
За цей час переконався, ця техніка має терапевтичний ефект, допомагає вилити
свої емоції на папір та дарує позитивні емоції. Малювання праскою змінило життя
і самого Кирила – він знайшов прийомну сім’ю, обрав майбутню
професію, допомагає іншим відкрити себе, організовуючи майстер-класи. Історія
цього хлопця вкотре доводить – позитивне мислення, щирість і добрі помисли
здатні здолати всі перешкоди. Екскурсія для учнів була дуже пізнавальною.
Немає коментарів:
Дописати коментар